-
1 blank
1. n2) бланк3) тире (замість пропущеного слова); пропуск, прочерк4) прогалина, пропуск; пробіл5) пустота (душевна); спустошеність6) провал у пам'яті7) пустий лотерейний білетto draw a blank — витягти пустий білет; зазнати невдачі
8) військ. яблуко мішені; ціль9) тех. заготовка, болванка10) рад. дно електронно-променевої трубки11) хім. сліпий дослід12) пауза, пропуск (при обчислюваннях)2. adj1) чистий, несписаний (про папір)2) незаповнений (про документ тощо)3) незабудований (про місце)4) холостий (про патрон тощо)5) невиразний; беззмістовний; безтямний6) спантеличений; збентеженийto look blank — бути спантеличеним; мати збентежений вигляд
7) абсолютний, повний, цілковитий8) суцільнийblank window — сліпе (несправжнє) вікно
9) амер. енський, N-ськийthe B. Persuit Squadron — N-ська (енська) винищувальна ескадрилья
10) білий, безбарвний◊ blank side — слабка сторона
◊ blank spot — огріх (при оранці)
◊ blank verse — білий вірш
◊ to give a blank cheque — надати свободу дій; дати карт-бланш
◊ to get a blank cheque — дістати право діяти на свій розсуд
3. v1) ставити тире (прочерк) замість слова2) амер., спорт. обіграти «всуху»3) спантеличувати; заганяти в безвихідь4) розстроювати (розладжувати) плани□ blank out — закривати, загороджувати; тех. штампувати; військ. заглушувати, перебивати
* * *I n1) порожнє, вільне місце (особл. на папері)2) бланк3) тире, крапки ( замість пропущеного або нецензурного слова); прочерк; пропуск ( залишене місце)4) пробіл; провал у пам'яті5) порожнеча, спустошеність7) слово, вписане курсивом у парламентський білль9) вiйcьк. яблуко мішені, ціль10) тex. заготовка; болванка; вирубка ( з-під штампа)11) радіо дно ( електронно-променевої) трубки12) xiм. сліпий дослід13) cпeц. пауза, пропуск ( при обчисленнях)14)II a1) чистий, необписаний ( про папір); незаповнений ( про документ)blank credit — бланковий кредит, кредит без забезпечення
2) незабудований ( про місце)3) незаряжений (про патрон, заряд)4) невиразний; позбавлений змісту, пустий5) здивований, збентежений6) емоц.- посил. повний, абсолютний7) суцільний8) емоц.- посил. бісів9) aмep. енський10) незавершений, неопрацьований11) заст. білий, безбарвнийIII v1) див. blank out I2) ставити тире, крапки замість грубого або нецензурного слова3) aмep.; cпopт. обігравати "всуху"4) заст. спантеличувати, заганяти в глухий кут; розстроїти ( плани)5) тих. штампувати -
2 помнить
пам'ятати, тямити, (с оттенк. припоминать) зазнавати, зазнати (зазнаю), (памятовать) пам'ятувати кого, що, держати в пам'яті, (редко) пам'ятати на кого. [Пам'ятаю нашу хату білу та матусині сльози тихі (М. В.). Я тямлю смерть її (Франко). Я батька й матери не зазнаю (Кв.). Батько й я не зазнаємо тут води (Рудч.)]. -нить о ком, о чём - пам'ятати про (за) кого, про (за) що, (реже) на кого, на що. Не -мня себя - не тямлячи себе, не пам'ятаючи себе, не тямлячись, у нестямі, знестямки з чого, від чого. [Не тямиться з радощів (Л. Укр.)]. Дать -нить себя - датися (нес. даватися) знати; датися у знаки, у тямки кому. [Мабуть добре Московщина в тямки їй далася (Шевч.). Дамся-ж я їм у знаки (Стор.)]. Будешь ты меня -нить - пам'ятатимеш, попам'ятаєш ти мене, (опис.) знатимеш лопатки в горосі. Наказать, побить так, чтоб -нил - дати пам'яткового кому. Помнящий - хто пам'ятає, пам'ятливий. Не -щий родства - безрідник, безбатченко.* * *пам'ята́тине \помнить себя́ от чего́ — не тя́мити себе́ (не тя́митися) від чо́го
-
3 recall
1. n1) відкликання (депутата тощо)2) юр. право скасування (відкликання) шляхом референдуму3) сигнал для повернення (солдатів, кораблів тощо)4) заклик повернутися5) військ. призов із запасу6) театр. виклик (виконавця на сцену)7) викликання на біс8) спогад, пам'ять9) відміна, анулювання10) військ. відбій2. v1) відкликати (депутата тощо)2) викликати назад; наказувати повернутися, повертатиto recall smb. from an exile — повернути когось із заслання
3) військ. призивати із запасу4) викликати (актора на сцену)5) згадувати, пригадувати6) викликати в пам'яті, воскрешати; нагадувати (про щось)legends that recall the past — легенди, що воскрешають минуле
8) поет. оживляти, воскрешатиto recall smb. to life — повернути когось до життя
to recall smb.'s attention to smth. — знову привернути чиюсь увагу до чогось
11) брати назад12) вилучати; вимагати назад13) юр. відміняти, анулювати, скасовувати (закон тощо)* * *I [ri'kxːl] n1) відкликання (депутата, посла)letters of recall — дип. відкличні грамоти; aмep.; юp. право відкликання або скасування шляхом референдуму
2) заклик повернутися; сигнал до повернення (особл. судів, солдат); вiйcьк. призов із запасу3) миcт. виклик ( виконавця на сцену); виконання на біс, бісування4) спогад; пам'ять5) відміна, скасування, анулюванняbeyond /past/ recall — непоправний, безповоротний; остаточний
lost beyond recall — безнадійно втрачений або загиблий
6) вiйcьк. відбій7) кoм. вилучення, відкликання ( недоброякісної продукції); зняття з продажуII [ri'kxːl] v1) відкликати (посла, депутата); викликати назад, наказувати повернутися, повертати; вiйcьк. призивати із запасу; викликати ( актора)2) згадувати, пригадувати; нагадувати, воскрешати в пам'яті3) пригадувати; нагадати (слухачам, читачам)4) пoeт. воскрешати; оживляти5) ( from) виводити ( з якого-небудь стану); відволікати ( від чого-небудь); (to) повернути ( до чого-небудь), знову залучити, знову привернути ( увагу)6) брати назад; відмовлятися; eк. вилучати; вимагати назад7) юp. скасовувати, анулювати (наказ, закон, судове рішення) -
4 попадать
I. попадати.II. попасть1) куда - потрапляти, потрапити, втрапляти, втрапити, попадати, попасти, впадати, впасти куди, до кого, до чого, діставатися, дістатися куди. [Скажи, дівчино, як тебе звати, щоб я потрапив до твоєї хати? (Чуб.)]. Как и откуда вы сюда -пали? - як і звідки ви сюди потрапили (втрапили)? -дём ли мы по этой дороге в город? - чи потрапимо (втрапимо) ми цією дорогою до міста? Вы -пали ко мне как раз во время, в пору - ви нагодилися (потрапили, влучили) до мене саме в час. Блуждая, странствуя -пасть куда - блукаючи забитися, прибитися куди. [Блукаючи по Україні, прибивсь якось я в Чигирин (Шевч.)]. -пасть в ров, в яму - потрапити, попасти, впасти в рівчак, в яму. -пасть в западню - попастися, впасти, вскочити в пастку (в западню). -пасть в беду, в неприятную историю в затруднительное положение, в переделку - ускочити в лихо (в біду, в халепу, у лабети, в клопіт), ушелеп(к)атися в біду, доскочити біди, (образно) в тісну діру впасти, зайти у велике галуззя. [Вскочила наша громада в халепу (Кониськ.). Ну, та й вшелепалась я оце в біду по самі вуха (Неч.-Лев.)]. -пасть в неловкое положение - опинитися на льоду, на слизькому, як у сливах, не знати на яку ступити. В такое положение, в такую историю -пал, что… - в таке (в таку халепу) вскочив, в таке вбрів, в таке клопітне убрався, що… [В таке вбралася, що ледве за рік вирнула (Г. Барв.)]. -пасть впросак - вклепатися, влізти в болото, в дурні пошитися. [Цілий вік мати на меті обережність і так вклепатися (Коцюб.)]. - пасть на каторгу, в ссылку, в Сибирь - потрапити на каторгу, на заслання, на Сибір, попастися на Сибір. -пасть в плен, в неволю - попастися, упасти(ся) в полон, в неволю. [О ліпше бути стятому впень, ніж впастись в погану неволю (Федьк.)]. -пасть под иго, под власть чью-л. - впасти (попастися) в ярмо чиє, підпасти під кого. [А селянів кілька тисяч під Москву підпало (Рудан.)]. -пасть в самый круговорот чего - потрапити, попастися в самий вир чого. Наконец-то я -пал в высшую школу - нарешті я дістався до вищої школи. - пасть в театр было не легко - дістатися (попасти) до театру не легко було. -пасть в очередь - під чергу (в ряд) прийтися. -пасть под суд - опинитися під судом, стати перед суд. -пасть к кому в милость, в немилость - підійти під ласку кому, в неласку у кого впасти. -пасть в честь, в почёт - зажити, дожитися, доскочити чести, шани, пошани, шаноби. -пасть в дьячки, в баре - попасти в дяки, вскочити в пани. [Та у дяки як-би то вам попасти (М. Вовч.). Не в такі я тепер пани вскочив (Франко)]. -пасть кому-л. в руки, в чьи-л. руки - потрапити (дістатися) кому до рук, потрапити в чиї руки и в руки до кого, впасти кому в руки. [Випадків, коли гарна й зрозуміла книга потрапляла до рук селянинові, не могло бути багато (Грінч.). Одного разу впала мені у руки книжка стара (М. Вовч.). Не пам'ятаю, коли дісталась мені до рук ця брошура (Н. Рада)]. Соринка -пала в глаз - порошинка (смітинка) вскочила в око, остючок ускочив в око. Во время этого следствия ему -пало в карман - під час цього слідства йому перепало в кешеню. -дёт ему за это - буде йому за це. Он -пал мне навстречу - він мені здибався. Как -пало, как ни -пало - як попадя, (кои-как) аби-як. Где -пало - де попадя, де припало. [Сяк так наїстися, аби-чим укритися, де попадя, в печері або в курені якому, негоду пересидіти (Єфр.). Цілу ніч шлявся, та так, де припало, там і валяється (Квітка)]. Куда -пало - куди попадя, куди трапиться, куди луча. [Поїду, куди трапиться, аби тут не зоставатися (Звин.)]. Все бросились куда -пало - всі кинулись, хто куди (як хто) втрапить (втрапив), куди хто запопав, хто куди піймав. Кому -пало - кому попадя, кому-будь, аби-кому. С кем -пало - з ким попадя, з ким припало, з ким трапиться, аби-з-ким, з ким не зарви. [З ким не зарви, все знакомі, все дружить (Свид.)]. Болтают, что только на язык -дёт (взбредёт) - мелють, що тільки на язик наскочить (наверзеться), що тільки язиком натраплять;2) (наткнуться на кого, на что) натрапляти, натрапити на кого, на що и кого, що, (по)трапляти, (по)трапити (гал. трафляти, трафити), налучати, налучити на кого, на що, впадати, впасти на кого, на що, набри[е]сти на кого, на що и кого, що. [Прийшли вони в село й натрапили як-раз на того діда (Гр.). Налучила царівна на скелю, проломила корабель (Гр.). Коли це набрели цигана, - веде пару коней (Манж.)]. Насилу мы -пали на дорогу - насилу (ледві) потрапили ми на дорогу, насилу (ледві) натрапили ми дорогу, набрили (зійшли) на дорогу. [Дороги хоть не знайшов, та деякі стежиночки натрапив (М. Вовч.). Дайте мені набрести на стежку (Номис)]. -пасть на надлежащий (на правый) путь, на свою (настоящую) дорогу - налучити (зійти) на добру путь, збігти, набристи на свою стежку, набігти (вхопити) своєї тропи. [Збилась з пантелику дівчина та й не налучить на добру путь (Мирн.). А щоб ти на добрий путь не зійшов! (Номис). От як страшенно приплатились наші вельможні предки за те, що не вхопили своєї національної тропи (Куліш). Є доля у всякого, та не набіжить чоловік тропи (Г. Барв.)]. -пал на медведя - натрапив (набрив) на ведмедя и ведмедя, налучив, потрапив, впав на ведмедя. [Утікав перед вовком, а впав на ведмедя (Номис)]. -пасть на чей-л. след - на чий слід спасти, натрапити, на чий слід и чийого сліду набігти, чийого сліду вхопити. Он -пал на счастливую мысль - він потрапив, натрапив на щасливу думку, йому спала щаслива думка. Зуб на зуб не -дает (у кого) - зуб з зубом не зведе (хто), зуб на зуб не налучить. [А змерзла-ж то так, що зуб з зубом не зведе, так і труситься (Квітка). Тремчу, зуб на зуб не налуче (Проскурівна)];3) в кого, во что (чем) - влучати, влучити, (по)трапляти, (по)трапити, втрапляти, втрапити (гал. трафляти, трафити), поціляти, поцілити, вцілити, (стреляя) встрелити в кого, в що (чим) и кого, що, попадати, попасти в кого в що, вицілити, добути, втяти кого в що, вліплювати, вліпити в що, лучити, получити кого и на кого. [Іван вирвав буряк і, пожбурнувши ним, влучив її просто в хустку (Коцюб.). І ось один важкий та острий камінь улучив дівчину, і полягла вона (Л. Укр.). В те трафля, в що не мірить (Франко). Ніж не потрапив куди треба і вгородився мені просто в руку (Грінч.). Стрельнув і саме в крило поцілив (Гр.). Так мене сим і вцілила в серце (Г. Барв.). Лучив ворону, а влучив корову]. -пасть в цель - влучити, вцілити в мету. Он в меня стрелял, но не -пал - він в (на) мене стріляв, але не влучив (не поцілив, не вцілив, не встрелив, не втяв). Камень -пал ему в голову - камінь влучив його (и йому) в голову. Пуля -пала в кость - куля потрапила на кістку, влучила (трафила) в кістку. -пал не в бровь, а в глаз - у самісіньке око вцілив; вгадав, як в око вліпив. Не -пасть (бросая) - прокидати, прокинути. Он бросил в меня камнем, но не -пал - він кинув на мене каменюкою, але прокинув (не влучив, не поцілив). -пал пальцем в небо - попав пальцем у небо, попав як сліпий на стежку. -пал не -пал - схибив - трафив, наосліп, на одчай душі. -пасть в тон - достроїтися до тону, узяти в лад.* * *I поп`адать1) попа́дати; (о листьях, плодах) поопада́ти; (обрушиться сверху, поопадать) поспада́ти; ( потерять устойчивость) поваля́тися2) ( погибнуть - о скоте) поздиха́ти3) ( упасть много раз) попа́датиII попад`атьнесов.; сов. - поп`асть1) ( в цель) влуча́ти, влу́чити, уціля́ти, уці́лити (кого-що, у кого-що), поціля́ти, поці́лити (у кого-що); несов. диал. потра́фити (кого-що, у кого-що)2) (входить, проникать, оказываться) потрапля́ти, потра́пити, попада́ти, попа́сти, утрапля́ти, утра́пити; ( оказываться внезапно) опиня́тися, опини́тися; ( выходить на дорогу) натрапля́ти, натра́пити; ( добираться) прибива́тися, приби́тися3) (попадаться, ветречаться) трапля́тися, тра́питися, попада́тися, попа́стися4) (безл.: о наказании, взыскании) перепада́ти, перепа́сти; ( доставаться) дістава́тися, діста́тися5)попа́ло — (с предшествующим мест. или местоименным нареч.)
где попа́ло — аби́де, бу́дь-де
как попа́ло — аби́як, бу́дь-як
како́й \попадать па́ло — аби́який, будь-яки́й
кто попа́ло — аби́хто, род. п. аби́кого, будь-хто́, род. п. будь-кого
что попа́ло — аби́що, род. п. аби́чого, будь-що́, род. п. будь-чого́
куда́ попа́ло — аби́куди, будь-куди́, куди будь, куди втра́пить
чем [ни] по́падя — будь-чим
-
5 запоминать
запомнить1) (забывать) забувати, забути що;2) (сохранять в памяти) затямлювати, затямити, сов. запам'ятувати и запам'ятати, закмі[е]тити що. [Він одразу все затямив, та й затямлювати власне не було чого (Черкасенко). Школяр добре запам'ятував кожне слово (Основа 1862). Мати вмерла - я ще малесенька була, добре й не запам'ятаю (М. Вовч.). Зима люта, що й найстарші люди такої не затямили (старожилы не запомнят) (Бордуляк). Я й закметив їх зараз, скоро почув, як він читав (Г. Барв.)]. Никто не -мнит такой суровой зимы - ніхто не зазнає (не запам'ятає, не затямить) такої лютої зими, нікому не в помку (не в помки), щоб була така люта зима. -мни это себе - затям собі це, візьми собі в помку, в тямки, запам'ятай це.* * *несов.; сов. - зап`омнить1) ( сохранять в памяти) запам'ято́вувати, запам'ята́ти; затя́млювати, затя́мити, сов. узя́ти (візьму́, ві́зьмеш) втямки́2) (сов.: помнить - преим. с отрицанием) пам'ята́ти несов.; зазна́ти
См. также в других словарях:
Слобода (Бурынский район) — Село Слобода укр. Слобода Страна УкраинаУкраина … Википедия